Насосна станція для дачного водопроводу

Облаштування найпростіших інженерних комунікацій стає першочерговим завданням сучасного домовласника. Але для забезпечення водою необхідно облаштування індивідуального водопроводу. Щоб уникнути труднощів при самостійній компонуванні системи, слід скористатися укомплектованою насосною станцією.

Джерело води
Для нормального водопостачання повністю підходять тільки свердловини та колодязі. Безумовна перевага свердловини полягає в тому, що вона забезпечує практично необмежену (за мірками індивідуального користувача) кількість води. Серед недоліків – складність і дорожнеча робіт, необхідність професійного та регулярного обслуговування, додаткове обладнання – фільтри, системи водопідготовки. Крім того, для нормального функціонування свердловина повинна використовуватися цілий рік. Для людей, що живуть на дачах тільки протягом теплого сезону, такі витрати просто не потрібні. При глибині від 7 до 15 метрів колодязь цілком здатний забезпечити добовий дебет в 3–4 кубометри, що покриває всі потреби навіть великої родини. Зазвичай вода в колодязях не вимагає додаткової обробки. З його допомогою можливо створити справжній водопровід, практично не відрізняється від міського по зручності користування, без великих вкладень своїми силами.

Система доставки води
Узагальнюючи, можна сказати, що всі системи водопостачання складаються з ряду однакових елементів: це, перш за все, підйомна установка (насос), накопичувальний бак, трубопроводи та змішувальна, запірна та регулююча арматура. Для водопостачання з поверхневих джерел (включаючи колодязі) зазвичай застосовують поверхневі насоси і комплектні станції на їх основі. Розміщуючись на поверхні землі, установки здатні піднімати воду з глибини до 8 м (це обмеження обумовлено законами гідростатики). Довжина трубопроводу, яка веде до будинку, не повинна перевищувати 200–300 м через втрати напору по довжині. Принцип дії простий: коли відкривається кран, в системі падає тиск, спрацьовує реле тиску і включає насос при падінні напору нижче 2 бар. Насос включається також від реле протоку при витраті більше 1,2 л/хв; за його сигналом відбувається і відключення при витраті менше 1,2 л/хв. Напірний гідробак дозволяє виключити часті включення-виключення електродвигуна.

Робота насоса
В насосі при обертанні робочого колеса під дією відцентрової сили рідина починає зміщуватися від центру до країв. У центрі виникає розрідження – і вода засмоктується з вхідного колектора. Потім під тиском вона викидається у випускний патрубок насоса. Насос складається з електродвигуна і робочої частини, через яку проходить вода. Під час роботи насоса обертання передається з валу електродвигуна системі з трьох робочих коліс, встановлених послідовно. Колеса змонтовані на загальному валу в робочій камері. Ущільнення валу виконано з композитного матеріалу, пара тертя графіт/кераміка. Вода, надходячи через всмоктуючий патрубок, проходить, розганяючись, через три ступені робочих коліс. Після останнього ступеня вона оточує статор і охолоджує електродвигун, завдяки чому установка практично безшумна; її можна без проблем встановити в житловій зоні (у більшості самовсмоктувальних насосів застосовується повітряне охолодження двигуна, тому вони досить шумні, розміщувати їх доводиться в спеціально обладнаних теплих приміщеннях). Потім потік проходить зворотний клапан, реле тиску, реле протоку, напірний патрубок, а далі в трубопровід.

Захист насоса
Для захисту насоса від ситуації «сухого ходу» (якщо в корпусі насоса немає води, через відсутність охолодження можуть вийти з ладу підшипники, торцеве ущільнення, а слідом за ними і весь двигун) передбачено реле протоку, яке автоматично вимикає установку. Також в насосі передбачено тепловий захист двигуна при перевантаженні або у випадку засмічення. При спрацьовуванні захисту через кожні 30 хвилин насос буде автоматично намагатися запуститися знову; цю функцію можна за бажанням відключити. Для захисту робочих органів насоса від гідроудару при вимиканні установка забезпечена зворотним клапаном на лінії нагнітання. При необхідності демонтажу для зберігання воду з насоса можна злити, відвернувши пробку.

Установка станції
Для початку роботи насосу не потрібно спеціальної підготовки — він здатний одразу підняти воду, навіть при незаповненій лінії всмоктування. Для цього слід залити насос через заливальний отвір. Утворюється при пуску водоповітряна суміш дозволяє створити необхідне розрідження у всмоктувальному патрубку і підняти воду на необхідну висоту, після чого робота стає штатною. Захоплене повітря скидається через спеціальний клапан. Але підготовку колодязя провести необхідно. Для цього досить відкачати воду (іншим насосом) до тих пір, поки вода не буде повністю вільною від піску і інших суспензій, або використовувати фільтри на лінії всмоктування. Варто переконатися, що дебіт колодязя не менше продуктивності насоса. Перед запуском необхідно переконатися в герметичності всмоктувальної лінії, а також перевірити тиск в напірному баку, який повинен складати 0,9 від тиску включення. Регулювання тиску включення і вимикання проводиться з допомогою реле тиску. При експлуатації насоса головною турботою власника буде контроль за тим, щоб вода в тілі насоса не замерзала, так як це загрожує поломкою.